- відшуміти
- —————————————————————————————відшумі́тидієслово доконаного виду
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
відшумілий — а, е. 1) Дієприкм. акт. мин. ч. до відшуміти. 2) у знач. прикм. Який закінчив, перестав шуміти … Український тлумачний словник
відшуміти — ми/ть, док. Закінчити, перестати шуміти. || перен. Минутися, пройти бурхливо, із шумом … Український тлумачний словник
одф... — – одщ... див. відф... – відщ...; напр.: одфільтро/вувати, одфо/ркуватися, одхиля/ти, одхо/дити, одцвісти/, одцвіта/ти, одцура/тися, одчайду/шний, одча/лення, одчиня/ти, одшто/вхувати, одшумі/ти, одщебета/ти, одщепе/нець див. відфільтровувати … Український тлумачний словник
перешуміти — млю/, ми/ш; мн. перешумля/ть; док. 1) Закінчити, перестати шуміти; відшуміти. || перен. Минутися, пройти бурхливо, із шумом (про події). 2) перен. Перестати виявляти бурхливу енергію, багато і голосно розмовляти і т. ін. (про людину). 3) розм. З… … Український тлумачний словник
закінчуватися — закінчитися (про дію, подію, явище, відтинок часу дійти до кінця, до завершення), кінчитися, кінчатися, скінчитися, завершитися, завершуватися, довершитися, довершуватися; відійти, відходити, дійти, доходити, погаснути, погасати (про певний… … Словник синонімів української мови